На сторожі Гідності

      18-20 лютого… Здавалося  б звичайні зимові дні, але надзвичайно трагічними стали вони 2014 року. Саме тоді десятки тисяч небайдужих  українців  вийшли на Майдан Незалежності з протестом проти корупції, несправедливості, соціальної нерівності.

80 днів і ночей… Тривожних, заплаканих і вимолених… Нерівною була ця боротьба. Влада, сила і гроші – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

     З початку Майдану ( або Революції Гідності, як її згодом назвав народ) за офіційними даними загинуло близько 100 протестуючих, поранено більше 2000, а кількадесят осіб зникло безвісти. Загальна кількість постраждалих біля 2,5 – 3 тисяч чоловік. Серед них 136 журналістів, які виконували свої професійні обов’язки.

    21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями. У жалобних промовах їх назвали «Небесною Сотнею». Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану звучала пісня «Гей, пливе кача…».

Велика перемога маленьких людей. Людей з гарячими серцями і мужніми душами. Перемога кожної людини, яка стояла на майданах, передавала гроші у церквах, їжу чи одяг, плакала чи молилася.

   Учні Дашковецького НВК ніколи не залишалися осторонь подій у країні, завжди співпереживали та морально підтримували мітингуючих та воїнів у зоні АТО. У дні особливого вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні учасники учнівського самоврядування самостійно зініціювали і провели годину пам'яті, яка була присвячена відважному вчинку учасників Революції Гідності, і, звичайно ж , пам'яті за невинно убитими на Майдані Незалежності,  вулицях Грушевського та Інститутській. Учні-старшокласники  переглянули зворушливі відео, зняті під час подій лютого 2014 року, декламували вірші про Героїв Небесної Сотні і,звичайно, вшанували загиблих хвилиною мовчання . Захід спонукав задуматися над тенденцією історії повторюватися. Одинадцятикласники провели паралель між Героями Крут та Героями Небесної Сотні. Адже події дійсно схожі ісвідомий українець завжди пам'ятатиме ці чорні сторінки в історії нашої держави.

 Цього разу ми заплатили за мрію  надто  велику ціну – щонайменше сто життів. І головним нашим обов'язком сьогодні є пам'ятати минуле, щоб здобути щасливе майбутнє, співчувати матерям, які втратили молодих синів під час «мирного»  протесту. Нехай полум'я пам'яті палає вічним вогнем шани у наших серцях за невинно загиблими Героями Небесної Сотні, які повсякчас стоять на сторожі Гідності.